замарать (запятнать) свою честь

замарать

1) замазувати, замазати чим, умазувати, умазати в що, замащувати, замастити чим, умащувати, умастити в що, забруднювати и -бруджувати, за[по]бруд(н)ити чим, убирати, убрати в що, (о мног.) позабруднювати, позамазувати що чий, повбирати у що; (грязью, глиной, помётом и т. п.) каляти, закаляти, покаляти, замащувати, замастити чим, умазувати, умазати, убирати, убрати, упаскуджувати, упаскудити у що; (детск.: замарать испражнениями) за[об]какувати, за[об]какати, уробляти, уробити; (грязью) забагнювати, забагнити, (о мног.) позабагнювати; (чем-л. сыпучим, грязным) валяти, заваляти чим, поваляти, виваляти у що, (только об одежде) зашурувати; (подол одежды, чем-л. жидким) задрипувати, задрипати, забрьохувати, забрьохати или задрипуватися, задрипатися, забрьохуватися, забрьохатися; (засалить) заяложувати, заялозити, засмальцьовувати, засмальцювати що. [Забруднив одежу. Щоб я не замазала свого білого пера (Борз. п.). Карпо обернувся, щоб не замазать чобіт (Н.-Лев.). Ой, вистели килимами двір, щоб не скаляв мій кінь вороний золотих підків (Васильч.). Він свиту впаскудив у глину (Звин.). Носили пісок і в кошиках і на ношах, кидали руками й лопатами, зашурували одежу (Л. Укр.)];

2) (зачёркивать написанное) за[ви]креслювати, закреслити, викреслити, за[ви]мазувати, замазати, вимазати що; (чёрным чернилом или карандашом) зачорнити щось (сов.);

3) (бесславить) каляти, закаляти, скаляти, плямувати, заплямувати, заплямити кого; срвн. Запачкать. -ть свою честь - каляти, закаляти, скаляти, плямувати, заплямувати и т. д., споганити свою честь (срвн. Запятнать), (фамил.) підмочити свою честь, славу. [Хто не хоче скаляти золотої слави, той гайда з нами за пороги (Куліш)]. Замаранный - замазаний, замащений, забруднений, забруджений, закаляний, покаляний чим, умазаний, умащений, упаскуджений у що; за[об]каканий, уроблений; забагнений; заваляний чим, поваляний, виваляний у що; зашурований; задрипаний, забрьоханий; за[ви]креслений, замазаний, вимазаний; закаляний, скаляний, заплямований.